![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Wednesday, April 23rd, 2025 11:12
Нарешті тепло настільки, щоб зранку повноцінно вмитися.
Wednesday, April 23rd, 2025 09:22
Зі щоденника Володимира Винниченка (1880–1951), українського письменника, громадського і політичного діяча, у 1929 р. – мешканця Парижа:
Сонце.
Оброблення «Намиста» – 3.
Прецікава й загадкова послужливість M-r Desvaux. Їздить, бігає, телефонує, привозить до мене нотаря, щоб оцінив будинок. І ввесь час запевняє (без ніякої потреби), що він тут ні до чого, що гіпотечні гроші має дати хтось інший, що він тут тільки послугу робить. А тим часом цей нотар весь час звертається до нього як до людини, що має в цій справі силу. Кінець-кінцем, нотар вважає, що під «Куток» не можна дати 100 тисяч. (Desvaux заховує цілком нейтральний вигляд. Але послужливість його не доходить до того, щоб сказати нотареві: «Та чого ж не можна? Та, може, трошки зменшивши, можна?». Ні, ні, він – поганий актор). Щоб уникнути прикрої хвилини відмови, вони вигадують якусь даму, що немов дає гроші, що хоче купити собі будинок. От вони зараз до неї поїдуть, скажуть, і вона напевно купить «Куток». Ми гаряче дякуємо, і вони, з виглядом задоволености від розв’язання вузла, виходять. Я знаю, що все це – штука Desvaux і ніякої дами немає. А проте?
(Володимир Винниченко, Щоденник, Т. 4, 1929–1931, редактор Григорій Костюк, упорядкування текстів Олександра Мотиля (Київ; Едмонтон; Нью-Йорк: Смолоскип, 2012), с. 68–69)
Теги:
Wednesday, April 23rd, 2025 07:50
ЗЫ. Сама история действительно не нова и неоднократно встречалась в текстовом виде годы назад, а вот с видео вроде не так.
Там в обсуждении есть версия, что AI постарался.
Wednesday, April 23rd, 2025 08:21
00:00 Україна та Ізраїль мають стати союзниками
05:28 Михайло Шейтельман: чому Ізраіль і Україна мають об’єднатися
12:12 Де зараз вирішується доля світу?
13:43 Чому Ізраїль намагається повернути росіян?
17:00 Чому історія почалась в 1991 році?
26:50 Що Україна може дати Ізраїлю?
34:10 Які стосунки між Ізраїлем і Росією
38:56 Чому США союзник Ізрїля
43:00 Як Україна і Ізраїль могли б співпрацювати?
49:30 Безпілотні системи України і їх потенціал
58:00 Більшість росіян підтримують режим путіна
https://youtu.be/sRMjnupWhQ8?si=DyqzSNpr6kPWYnve
05:28 Михайло Шейтельман: чому Ізраіль і Україна мають об’єднатися
12:12 Де зараз вирішується доля світу?
13:43 Чому Ізраїль намагається повернути росіян?
17:00 Чому історія почалась в 1991 році?
26:50 Що Україна може дати Ізраїлю?
34:10 Які стосунки між Ізраїлем і Росією
38:56 Чому США союзник Ізрїля
43:00 Як Україна і Ізраїль могли б співпрацювати?
49:30 Безпілотні системи України і їх потенціал
58:00 Більшість росіян підтримують режим путіна
https://youtu.be/sRMjnupWhQ8?si=DyqzSNpr6kPWYnve
Wednesday, April 23rd, 2025 08:12
Десантник Владислав Молодых 41 день самостоятельно отбивал атаки оккупантов на свою позицию в Авдеевке. ВИДЕО
https://censor.net/ru/n3545835
https://censor.net/ru/n3545835
Wednesday, April 23rd, 2025 05:03
Смотрю "Тучи над холмами". Теперь я еще больше хочу скачать дета с субтитрами и слушать в оригинале.
2 серия, закадровый текст: "Полковник Вильхельм Мекель был очень пьющим человеком. Он приехал в Японию, потому что там не было мозельвайн".
И далее сцена как Гинтаро Кодама, полковник японской армии, открывает посылку с бутылками мозельвайна и приглашает Мекеля выпить. Лицо немца в этот момент бесценно.
ЗЫ: тот неловкий момент, когда речь немца на немецком (который учила лет ...дцать назад) понимаешь без перевода (который запаздывает), а чертов япокский, проглядывающий из-за озвучки - только отдельные слова 😥
Оригинал записи на Дыбре
2 серия, закадровый текст: "Полковник Вильхельм Мекель был очень пьющим человеком. Он приехал в Японию, потому что там не было мозельвайн".
И далее сцена как Гинтаро Кодама, полковник японской армии, открывает посылку с бутылками мозельвайна и приглашает Мекеля выпить. Лицо немца в этот момент бесценно.
ЗЫ: тот неловкий момент, когда речь немца на немецком (который учила лет ...дцать назад) понимаешь без перевода (который запаздывает), а чертов япокский, проглядывающий из-за озвучки - только отдельные слова 😥
Оригинал записи на Дыбре
Теги:
Tuesday, April 22nd, 2025 19:12
Проект на Гитхабе: tsoding/good_training_language
Классический пример Hello World:
Классический пример Hello World:
Компилируем, запускаем.про главная() нч
печать(«Привет, Мир!\н»);
кц
$ хуяк комп примеры/01-привет.хуя
$ ./примеры/01-привет
Привет, Мир!
Теги:
Tuesday, April 22nd, 2025 18:31
Часто медицинские анализы говорят о будущем человека больше, чем его личный гороскоп.
*
Вампиры пьют твою кровь ради витамина D, потому что не могут получать его от солнца. Ты когда-нибудь думал об этом? Нет. Ты ведь только о себе думаешь.
*
Я тебя люблю, но это не исключает того факта, что ты меня бесишь.
*
— Министерство обороны хочет перенять кое-какой опыт у школьного образования.
— Конечно, что в этом может быть плохого для солдат. А что именно они бы хотели?
— Возможность оставлять на второй год.
*
Объявление:
— Меняю кое-что на нечто. Возможны варианты.
*
Жизнь удалась — это когда в пятницу вечером выходишь из дома поужинать и на всякий случай берешь загранпаспорт.
*
— Как можно назвать цыгана без рук?
— Достойным доверия.
*
— Как? Вы расстались? Почему?
— Случайно прочла его переписку с друзьями.
— И что?
— Оказывается, он отрицает гравитационное замедление времени и вообще все экспериментальные доказательства теории относительности. Он застрял в ньютоновских яслях, понимаешь?
— Жесть, ну и урод!
*
Я не знаю, как вы там переводите время, я что-то понажимал и у нас снег выпал.
*
Почему у шкафа-купе две двери?
Потому что с четырьмя дверьми это был бы шкаф-седан.
*
Китай! Ты повысил пошлины! Но сделал это без уважения!
*
— Ну что, граждане иноверцы, атеисты, агностики, кто хочет сегодня кулича?
*
Вампиры пьют твою кровь ради витамина D, потому что не могут получать его от солнца. Ты когда-нибудь думал об этом? Нет. Ты ведь только о себе думаешь.
*
Я тебя люблю, но это не исключает того факта, что ты меня бесишь.
*
— Министерство обороны хочет перенять кое-какой опыт у школьного образования.
— Конечно, что в этом может быть плохого для солдат. А что именно они бы хотели?
— Возможность оставлять на второй год.
*
Объявление:
— Меняю кое-что на нечто. Возможны варианты.
*
Жизнь удалась — это когда в пятницу вечером выходишь из дома поужинать и на всякий случай берешь загранпаспорт.
*
— Как можно назвать цыгана без рук?
— Достойным доверия.
*
— Как? Вы расстались? Почему?
— Случайно прочла его переписку с друзьями.
— И что?
— Оказывается, он отрицает гравитационное замедление времени и вообще все экспериментальные доказательства теории относительности. Он застрял в ньютоновских яслях, понимаешь?
— Жесть, ну и урод!
*
Я не знаю, как вы там переводите время, я что-то понажимал и у нас снег выпал.
*
Почему у шкафа-купе две двери?
Потому что с четырьмя дверьми это был бы шкаф-седан.
*
Китай! Ты повысил пошлины! Но сделал это без уважения!
*
— Ну что, граждане иноверцы, атеисты, агностики, кто хочет сегодня кулича?
Wednesday, April 23rd, 2025 03:06
"Слуга народу" Каптєлов задекларував доходи дружини в РФ, але не вказав її нерухомість у Москві, - ЗМІ
https://censor.net/ua/n3548131
https://censor.net/ua/n3548131
Теги:
Tuesday, April 22nd, 2025 23:34
Як той казав, смерть папи завжди була трагедією для християнського світу. Але українці змогли перетворити її на комедію. На божественну комедію, я б сказала.
Зараз несеться якась байка, що папа дав грошей на два мавіки. Чи не два, а один. Але зі свого карману, таємно. І, типу, це все міняє. Ніхріна це не міняє. Він дав на три копійки, а шкоди наробив своїм дурним ляпалом і блядською позицією неймовірної. Це як адвокат маньяка, що лазить до сім'ї постраждалих поміж убивств і похорон і розказує, що нє всьо так однозначьно і нада паміріцца, заяви забрать і все погане забуть. Зате добрінький, сирітку по голові погладив, цукерочку стиха дав. Тьху, блять. Хай його чорти в пеклі смажать. Гарячого сиропу йому в пельку замість смоли. І хай повз періодично проходить хтось з наших капеланів і цитує йому його промови. І втіхаря дає попить. Але не часто. Разів два за три роки.
Зараз несеться якась байка, що папа дав грошей на два мавіки. Чи не два, а один. Але зі свого карману, таємно. І, типу, це все міняє. Ніхріна це не міняє. Він дав на три копійки, а шкоди наробив своїм дурним ляпалом і блядською позицією неймовірної. Це як адвокат маньяка, що лазить до сім'ї постраждалих поміж убивств і похорон і розказує, що нє всьо так однозначьно і нада паміріцца, заяви забрать і все погане забуть. Зате добрінький, сирітку по голові погладив, цукерочку стиха дав. Тьху, блять. Хай його чорти в пеклі смажать. Гарячого сиропу йому в пельку замість смоли. І хай повз періодично проходить хтось з наших капеланів і цитує йому його промови. І втіхаря дає попить. Але не часто. Разів два за три роки.
Tuesday, April 22nd, 2025 15:19
Полезные примитивы управления путём PATH. Вставляются в ~/.bashrc. Правятся по вкусу.
append_path() {
local dir="$1"
if [[ -d "$dir" ]]; then
if [[ -d "$dir" && ":$PATH:" != *":$dir:"* ]]; then
export PATH="$PATH:$dir"
fi
fi
}
prepend_path() {
local dir="$1"
if [[ -d "$dir" ]]; then
if [[ -d "$dir" && ":$PATH:" != *":$dir:"* ]]; then
export PATH="$dir:$PATH"
fi
fi
}
remove_path() {
local dir="$1"
if [[ ":$PATH:" == *":$dir:"* ]]; then
local new_path=":$PATH:"
new_path="${new_path//:$dir:/:}"
new_path="${new_path#:}"
export PATH="${new_path%:}"
fi
}
remove_path /usr/games
remove_path /usr/local/games
remove_path .
append_path /usr/sbin
append_path /usr/bin
append_path /snap/bin
prepend_path /usr/local/bin
prepend_path /usr/local/sbin
prepend_path $HOME/.local/bin
Теги:
Tuesday, April 22nd, 2025 14:38
https://www.automotiveworld.com/articles/software-centric-chips-anticipate-the-ai-defined-vehicle/
"SiMa.ai is positioning its unique MLSoC platform as the gateway for unlocking next-generation ADAS/AV performance. Importantly, it has been conceived specifically for automotive applications."
"SiMa.ai’s MLSoC has an ML performance of 50 TOPS and a ResNet-50 (an image classifying architecture) performance of more than 300 FPS per watt. The company claims latency can be reduced by a factor of ten, with all compute in Level 2/3 systems achieved at less than 25W, or less than 100W at Level 4."
"SiMa.ai designed the chip according to three foundation pillars: to be compatible with any computer vision and generative AI application using ML at the edge, regardless of vehicle type; to offer best-in-class performance per watt; and to provide an interface usable by anyone instead of a small demographic of hardware experts."
"In December 2024, SiMa.ai combined its AI/ML capabilities with silicon design and verification firm Synopsys to maximise customisation for automotive-centric IP, subsystems, chiplets, and SoCs."
"SiMa.ai is positioning its unique MLSoC platform as the gateway for unlocking next-generation ADAS/AV performance. Importantly, it has been conceived specifically for automotive applications."
"SiMa.ai’s MLSoC has an ML performance of 50 TOPS and a ResNet-50 (an image classifying architecture) performance of more than 300 FPS per watt. The company claims latency can be reduced by a factor of ten, with all compute in Level 2/3 systems achieved at less than 25W, or less than 100W at Level 4."
"SiMa.ai designed the chip according to three foundation pillars: to be compatible with any computer vision and generative AI application using ML at the edge, regardless of vehicle type; to offer best-in-class performance per watt; and to provide an interface usable by anyone instead of a small demographic of hardware experts."
"In December 2024, SiMa.ai combined its AI/ML capabilities with silicon design and verification firm Synopsys to maximise customisation for automotive-centric IP, subsystems, chiplets, and SoCs."
Wednesday, April 23rd, 2025 00:28
23 квітня — великомученика Юрія Переможця. Святий Змієборець… Ісус поки жив, його вчення записувалося хоч у притчах Євангелій. Після Воскресіння знаємо лиш, що знов навчав учнів (але лише найближчих) і послав їх проповідувати. Після Вознесіння теж являвся людям, але не розмовляв, тільки дивився. Може, погляду цілком вистачало для навернення неофіта навіщо платити більше? Я навіть не згадуватиму Берена і Лютіен, які ожили і відселилися світ за очі. Привид Гамлета-ст. заговорив на вимогу сина, і невдовзі династія закінчилась. Hе варто живому дослухатися мерця — різні приоритети створюють непорозуміння навіть між совісними істотами…
Теги:
Tuesday, April 22nd, 2025 23:18
Пару дней назад (20 апреля 2025) вновь побывал в Никитском саду, чтобы посмотреть на тамошние тюльпаны. Тюльпаны прекрасны! :) Разумеется, и в Никитском саду, и чуть позже в Ялте встретилось немало котиков, которых мы успешно подкормили. Но ниже будет репортаж лишь о тюльпанах!
На заглавной фотографии — просто общий вид на выставочную площадку Никитского ботанического сада (по весне тут экспонируются тюльпаны, а по осени — хризантемы). Дальше — около 50 фотографий, уж простите (зато почти без разговоров, о чём уж тут говорить?); старался отобрать наиболее удачные, но там красоты было всё же очень много!
( Ещё множество фотографий и даже какой-уж-вышел триолет... )
Теги:
Tuesday, April 22nd, 2025 22:14
Благодаря Тёме, который отправил нам с оказией шоколадных моцартов и современное искусство, побывали с Руфой в центре города. Предсказуемо, несмотря на нежный , практический летний закат, поглощающий всех и вся, у меня случилась не то чтоб паническая атака, но что-то в этом направлении. Стоит мне оказаться где-то в близости от Золотых ворот (Стеклянного моста, Владимиру парка, Крещатика, Подола) как я начинаю искать, где тут выход, как побыстрее вернуться к милым сердцу маргинальным окраинам. Это что-то странное,и длится уже ну к примеру 3 года (совпадение не думаю). Никак не принимаю этот город в старой части, будто он никогда не был моим, ничего общего со мной, но если взять чистый фактаж - я всю жизнь тут торчу холмы топчу.
Теги:
Tuesday, April 22nd, 2025 20:57
Теги:
Tuesday, April 22nd, 2025 20:50
Теги:
Tuesday, April 22nd, 2025 16:30
Бубубу😡
Тетенька психолог-лайфкоуч, с которой я занимаюсь английским, не "отваливаливается".
В прошлый раз она мне говорила, что у нее там на работе новая нагрузка и она не успевает учиться.
Я мысленно сказала "алилуйя" - но... авотхуйвам, сказала тетя. Она отказалась от дополнительной нагрузки и такая "Мне так с вами нравится заниматься, я хочу с вами остаться"
Бля. Просто бля.
Оригинал записи на Дыбре
Тетенька психолог-лайфкоуч, с которой я занимаюсь английским, не "отваливаливается".
В прошлый раз она мне говорила, что у нее там на работе новая нагрузка и она не успевает учиться.
Я мысленно сказала "алилуйя" - но... авотхуйвам, сказала тетя. Она отказалась от дополнительной нагрузки и такая "Мне так с вами нравится заниматься, я хочу с вами остаться"
Бля. Просто бля.
Оригинал записи на Дыбре
Теги:
Tuesday, April 22nd, 2025 16:14
Теги:
Tuesday, April 22nd, 2025 16:52
Я стою на бесконечном эскалаторе вверх, надо сделать шаг — mind your step — там стоят люди, которых я никогда не встречала в реальной жизни, надо что-то им говорить, это как заходить в клетку к тигру, руки и ноги превращаются в вареные спагетти. Никогда не понимаю, что чувствуют люди вокруг, только бей, беги, замри. Наверное, я бы побежала, но у меня спагетти, а еще очень колотится сердце, врачи говорят, что надо больше бегать, а по-моему, надо просто меньше бегать. Я замираю.
Когда-то дружить было проще. Они думали, что я мальчик, в интернете очень легко притворяться кем угодно, и мы все немножко лошади. Потом мы много гуляли, я замирала, но в первый раз у меня была компания, я кому-то нравилась, кто-то нравился мне, один человек говорит, что будет меня всегда защищать, и я верю, улыбаюсь в ответ. Мы все друзья, воздух звенит от свежести, с залива дует ветер, в этих днях очень много выцветшего голубого неба и непонимания, но искреннего счастья.
Потом ночью звонит телефон и мне говорят, что того мальчика, который обещал всегда защищать, вынули из петли, его больше нет. Я не верю в это ни капельки, вот мы же ехали в машине, сбившись в кучу на заднем сидении, он крепко держал меня за ноги, чтобы я не улетела на повороте. Но это правда, потом было очень холодно, изнутри всё замёрзло, у нас до этого был бессмысленный дурацкий роман с его другом, но после этого мы с ним просто вышли из автобуса в разные стороны, больше не виделись, я щелкаю пальцами сейчас "Манечка, Верочка... платье голубое, не помню, как его звали".
Куда-то делись целых два года, непонятно.
Там было много звёздной пыли, с каждым годом её становится всё меньше и меньше, облетает, я понимаю, почему женщины вокруг так любят носить одежду в стразах, блестках и пайетках, просто звёздной пыли больше нет, есть корпоративы, на которых надо обнимать потного менеджера, и сплошной туннель метро каждый день, безжалостное стекло напротив показывает стекающее лицо дали.
Когда-то дружить было проще. Они думали, что я мальчик, в интернете очень легко притворяться кем угодно, и мы все немножко лошади. Потом мы много гуляли, я замирала, но в первый раз у меня была компания, я кому-то нравилась, кто-то нравился мне, один человек говорит, что будет меня всегда защищать, и я верю, улыбаюсь в ответ. Мы все друзья, воздух звенит от свежести, с залива дует ветер, в этих днях очень много выцветшего голубого неба и непонимания, но искреннего счастья.
Потом ночью звонит телефон и мне говорят, что того мальчика, который обещал всегда защищать, вынули из петли, его больше нет. Я не верю в это ни капельки, вот мы же ехали в машине, сбившись в кучу на заднем сидении, он крепко держал меня за ноги, чтобы я не улетела на повороте. Но это правда, потом было очень холодно, изнутри всё замёрзло, у нас до этого был бессмысленный дурацкий роман с его другом, но после этого мы с ним просто вышли из автобуса в разные стороны, больше не виделись, я щелкаю пальцами сейчас "Манечка, Верочка... платье голубое, не помню, как его звали".
Куда-то делись целых два года, непонятно.
Там было много звёздной пыли, с каждым годом её становится всё меньше и меньше, облетает, я понимаю, почему женщины вокруг так любят носить одежду в стразах, блестках и пайетках, просто звёздной пыли больше нет, есть корпоративы, на которых надо обнимать потного менеджера, и сплошной туннель метро каждый день, безжалостное стекло напротив показывает стекающее лицо дали.
Теги:
Tuesday, April 22nd, 2025 14:57
........ 83-летнюю кроенную-перекроенную экс-журналистку и телеведущую Тийну Парк, которая 24 февраля 2024 г на своей тачке сбила на пешеходном переходе 80-летнюю старушку.
У меня был об этом липортаж, даже два
https://stringbasso.livejournal.com/3379054.html
Следствие закончилось.
Суд присудил Парк к году и 7 месяцам заключения, но условно если в течении 2 лет она не совершит еще чего криминального, кроме того она возместила пострадавшей лечение и реабилитацию (сумма не разглашается)
У меня был об этом липортаж, даже два
https://stringbasso.livejournal.com/3379054.html
Следствие закончилось.
Суд присудил Парк к году и 7 месяцам заключения, но условно если в течении 2 лет она не совершит еще чего криминального, кроме того она возместила пострадавшей лечение и реабилитацию (сумма не разглашается)
Теги:
Tuesday, April 22nd, 2025 12:07
Сама статья тут - https://www.researchgate.net/publication/378186700_Estimating_the_Ideology_of_Political_YouTube_Videos
Жаль, таблички со всеми названиями там у них, кажись, нету...
Tuesday, April 22nd, 2025 10:55
Наснилося якесь тривожне
Tuesday, April 22nd, 2025 07:51
По ночам всё ещё холодно, хотя это уже не зимний холод. Прокатились вдоль моря на запад до самых тех мест, откуда уже можно было когда-то обозреть Доггерлэнд, будь на то возможность. Две ночи спали в машине и никто нас не побеспокоил. Полицейский бобик только притормозил рядом, но не пожелал узнать, всё ли у нас в порядке и не нужен ли нам курс на отель. На обратном пути завернули на мероприятие, куда меня уже пару месяцев пытались заманить, забрасывая предложениями. С порога выяснилось, что будут присутствовать две особи с российскими паспортами. Завернулись и уехали не сказав «досвидания». Отправителя предложений внёс в бан лист и на всякий случай попросил коллег добавить контору в пару баз спамеров. Будет клоунам наука, как якшаться с нацистской челядью. И да: весна ломится во все окна, а внутренний календарь так и залип на странице «октябрь».
Monday, April 21st, 2025 22:25
Кристи Ноэм, начальница МВД США, назначенка трампа (сейчас в начальстве гос структур только такие), вечером в васкресенье пошла покушать в ресторан The Capital Burger в центре Вашигнтона. Где у нее украли сумочку.. ( Read more... )
Tuesday, April 22nd, 2025 09:06
Министр внутренней безопасности США Кристи Ноэм стала жертвой кражи во время ужина в ресторане Capital Burger в центре Вашингтона.
И ведь ни кто уҗе и не удивляется, на фоне ентого трамп-бардака, такая мелочь...
И ведь ни кто уҗе и не удивляется, на фоне ентого трамп-бардака, такая мелочь...
Теги:
Tuesday, April 22nd, 2025 08:53
Зі щоденника Альгірдаса Кумжі (1956), литовського політичного діяча та дипломата, у квітні 2004 р. – учасника сходження на гору Шиша-Пангма в Гімалаях:
Маємо чотири двомісні намети й два великі. В одному з великих буде наша їдальня, в другому облаштували кухню й склад провізії, тут відпочиватимуть і Корсан із Рабіном.
Поруч із нами розкішні намети розкинули три великі так звані комерційні експедиції. «Tamserku» і «Amikal». «Tamserku» – французи, іспанці, швейцарці. «Amikal» – австрійці й німці. З шістнадцяти членів «Amikal» вершини дісталися керівник експедиції, два клієнти і два шерпи. Інші члени експедиції на вершину вже не йтимуть. Шерпам доведеться перетягнути два намети й інвентар з висоти 7400 метрів, шість наметів із 7000 метрів і бозна-яку вагу з 6400 метрів, де розташований перший табір.
Керівник підрахував, що цього сезону Шишу-Пангму збирається штурмувати близько шістдесяти альпіністів із різних країн. Допомогою шерпів та носіїв не скористаються тільки наша та Санкт-Петербурзька експедиції.
За невеликим хребтом ховається потрісканий льодовик. Досить трохи зійти вгору – й відкривається вся панорама. Льодовик схожий на кількакілометрового змія із зубчастою спиною. Змій звивається до самої гори, ми розташувались біля його хвоста. Звісно, спочатку повзтимем через ту купу каміння, потім якимось чином переберемось через зубчасту спину змія, а далі – неосяжна снігова та льодова гладінь. Поки я так сумував, на льодовик насунув туман, холод пронизує тіло до самих кісток. Ще дужче закутуюсь пуховою курткою і спускаюся вниз, де звабливо парує суп Корсана.
Спав я спокійно, прокидався лише разів п’ять. Усе мучить те саме питання: що я тут на камінні роблю, залишивши вдома теплу постіль?
З першого табору повернувся поляк та його гід. Як там? Холодно, вітряно. Глибокий сніг і льодові розколини. Дві добрі години до краю льодовика, потім ще три – до першого табору. Але нагору дорога не протоптана. Два чоловіки залишилися вгорі, а Марек із гідом вирішив повернутись. Як тільки вгамується погода, вони знов рушать у похід.
Маленький непальський гід становище змальовує ще драматичніше – доведеться пробиратися глибоким снігом і постійно стрибати через льодові розколини. Налякав, випив чаю і щез. Ми поринаємо в суворі думки й міцно стискаємо в долонях чашки з гарячим чаєм. Міндаугас тримає чашку, яку йому подарувала його подруга Ліяна. Вона залишилась у Біржай і щодня через небесний супутник надсилає йому красиві слова.
Надійшла вість, що першими трасою підуть німці й протопчуть дорогу.
Дивлюсь – німці справді збираються в похід. Не звертаючи уваги на страшну заметіль, вони зібрались біля кам’яної ступи на краю табору й розпочали обряди за всіма тибетськими звичаями. Витягли довгі мотузки з молитовними прапорцями, почепили танка із зображенням Будди, а біля ступи поклали льодоруби й, навчені шерпами, розпочали жертовні обряди – великими жменями сипали на Будду рис і горіхи, на зап’ястках в’язали червоні нитки, а нас, що залишились у таборі, пригощали пивом.
Шерпи вірять, що для всіх добрих людських вчинків необхідна допомога богів.
– Який вигляд має шерпський бог? – запитую в гіда, який щойно закінчив жертвувати останню жменю рису.
– Наші боги являються різних розмірів і форм, у будь-який час і в будь-якому місці. Вони захищають людей від поганих сил – примар, чар та отрути, хвороб і смерті.
– Виходить, що й ти маєш кілька богів?
– У Гімалаях багато богів. Шерп може мати свого бога, деякі боги оберігають усе село або місто.
– А якому богу офіруєте зараз?
– Найбільшому шерпському богові, який оберігає кожного з нас.
– Чи ти молився, щоб Бог уберіг від лавин?
– Ми всі просили гарної погоди на найближчі три тижні.
Свято скінчилось, хуртовина триває. Керівник шмигнув у намет, а ми сидимо за своїми записами. Кухар Корсан дрімає, натягнувши шапку, пофарбовану в колір раннього огірка.
Вже не буде такого розкошування, як у попередньому таборі. Але й тут маємо два загальні намети. В одному працює Корсан із помічником Рабіном, в іншому – наш ресторан і клуб. Через шпарину в наметі бачу грізний тибетський пейзаж – скелі, сніг і лід.
Табір мирний і дружній, усім вистачає місця.
Саулюс каже: на Евересті базовий табір був зовсім інший, там було вдосталь омани, крадіжок, агресії. Одного разу знайшли зрізані мотузки наметів – мабуть, знадобилися погоничам яків. А коли ураган розкидав по горах інвентар і майно, шерпи зібрали все й не повернули. На Евересті людей значно більше. У нас тут кілька десятків, а там одночасно живе шістсот альпіністів, а з гідами, носіями й погоничами яків може бути й дві тисячі. Там є ресторан, де альпіністи купують пиво, колу й провізію, правда, доволі важку на європейський шлунок – сушене якове м’ясо та щоденну їжу тибетців тсампу – борошно з водою.
Там цілодобово працює радіозв’язок, для тих, кого спіткає гірська недуга, навіть знайдеться барокамера; взагалі, про випадок небезпеки там надійніше.
– Однак інколи альпіністи кажуть, що вище п’яти кілометрів доброчинність припиняється, – перебиваю Саулюса.
– Мені так не здається. На Евересті один одного рятують. Мені та естонцям у разі небезпеки допомогу пропонували експедиції китайців і швейцарців. Та й усі були готові до співпраці – проводили спільні засідання, на яких ділилися прогнозами погоди й планами. Інша річ, коли опиняєшся в мертвій зоні, вище восьми кілометрів, – там радієш, що можеш допомогти сам собі.
Саулюс усе ловить інформацію із супутника, але й про Еверест не забуває:
– Там жахливі вітри. На стежках – черги альпіністів. Щоправда, скрізь мотузки – так надійніше. Але там добре, що перед вирішальним сходженням можна спуститися відпочити в тибетське село Тінгрі. Там легені вдосталь вдихають кисню, а очі нарешті бачать зелень.
Почалися табірні будні. Корсан у кутку намету пере панчохи, Міндаугас філософствує про сенс життя, інші байдужно слухають. Почуваюсь, ніби дивлюся давнє радянське кіно за Чеховим.
До намету запрошуємо німецьких і французьких шерпів. Своїх провідників не маємо, тому користуємось кожною нагодою витягнути з них відомості про нашу бажану вершину. Один із них, на ім’я Галджун, – з відомої династії шерпів. Вони з Соло Кумбу, неподалік Лукли, де живуть справжнісінькі шерпи.
Кілька років тому, сходячи до базового табору Евересту, я пройшов багато поселень шерпів, що розкинулись на висоті чотирьох кілометрів. То чудова стежка, прикрашена буддистськими храмами, ступами і монастирями. Доріг тут немає, землю обробляють руками, іноді биками. Тут забуваєш, що винайдено колесо, бо ніде не побачиш ні трактора, ні велосипеда. По дорозі зустрічав носіїв, що тягли вгору мішки з цементом, вікна та листи алюмінію для даху. Пам’ятаю, тоді моєму другові приснилося, як він із Гімалаїв у Дотнуву, де будує дім, на спині тягне дубові двері.
У кожній експедиції сперечаємось, хто такі шерпи. Запитати носія, як давно працює шерпом, – те ж саме, що спитати тебе, скільки років працюєш литовцем. Шерп – це не професія, це етнічна група, що розташувалась на північному сході Непалу, в горах і долинах, що огортають Еверест. Їхні предки колись прибули сюди зі східного Тибету, вони й сьогодні без труднощів домовляються з тибетцями. А альпіністи шерпами називають усіх непальців, котрі допомагають їм сходити на гори. Шерпами охрещують провідників і носіїв, які не належать до цього народу. Під час моєї першої експедиції до Непалу мали ми два десятки помічників і всіх їх називали шерпами, хоч насправді серед них був лише один справжній шерп. Вони, народившись і вирісши на висоті трьох-чотирьох кілометрів, чудово пристосовуються до високогір’я. Не раз я бачив, як вони в лютий мороз біжать у самій сорочці і без рукавичок в’яжуть мотузки. Здавна вони з тибетських низин через складні перевали тягли до Непалу сіль та рис. Висота навчила їх працелюбності й витривалості, а буддизм – відвертості та приязності.
Уже сотню років шерпи допомагають експедиціям альпіністів затягти майно, протоптати стежки, прикріпити мотузки, зварити їжу, поставити намети. У разі біди шерпи рятують альпіністів і гинуть іноді й самі. Гори їх годують, приносять багатство і славу, а іноді й погибель. Гори – це їхній спорт, азартна гра і все життя.
Сини шерпів, залишивши батьків і сестер розводити яків і садити картоплю, поспішають вниз у Катманду на пошуки роботи провідника чи носія. В давні добрі часи, коли Бен Ладен і місцеві маоїсти не лякали світу, туризм годував до 10000 шерпів, а один із них, Галджун, зробив блискавичну кар’єру. Йому лише двадцять два, а він уже самостійний гід. Галджун – щаслива дитина – гідом став одразу ж, на горі картоплю чистити йому не довелося, як багатьом його одноліткам, що розпочали кар’єру з помічника кухаря чи носія на нескладних маршрутах. Галджун уже твердо стоїть на ногах, а іншим залишається надія, що одного дня їх запросять у справжню експедицію.
Походивши в гори кілька років, цей амбіційний молодик сподівається стати сірдаром – старшим носіїв та гідів. Сірдарові дістаються вже зовсім інші гроші, він заробляє стільки, що вже в сорок літ виходить на пенсію.
Тепер його батько по інший бік Гімалаїв веде експедицію на Еверест. Один із наших гостей торік вів на Еверест французів. Піднялися на висоту 8300 метрів і спустилися назад. Така була французька група, що відзначила п’ятдесятиріччя сходження французів на Еверест. Із п’ятдесяти французів на найвищу вершину світу зійшов один. Інших підкосила гірська недуга й мороз.
– Чи мрієш ти про Еверест? – запитує молодого шерпа Міндаугас, хоча й сам знає, що мрія кожного шерпа – зійти якомога вище. Там і слава, і великі гроші.
– Так! – багатозначно нахмуривши лоба, відповідає шерп.
Здається, що він репетирує прес-конференцію, яку організує колись, як спуститься з Евересту. Він твердо відповідає на всі наші запитання, хоча інколи меле дурниці.
– Скільки в Непалі живе людей? – знову запитує Міндаугас.
Мабуть, оце питання не з легких, обидва гіди переглянулися, але відповісти не поспішають. Намагаємось допомогти:
– Ну, приблизно тридцять, сорок мільйонів?
– Ні, більше, – твердо відповідає шерп.
Я знаю, що в Непалі 23 мільйони, але мовчу, навіщо псувати репутацію.
– Яка національність у Непалі найчисельніша?
– Звісно, шерпи! – гордо відповідають вони, знов перезирнувшись.
Нехай – згодом розповім своїм, що шерпи – малочисельна нація, вона не становить навіть одного відсотка жителів Непалу.
Старанно працює наша погодна дівчина Рута. Вона обіцяла щодня перевіряти прогноз погоди в Інтернеті й через супутниковий зв’язок пересилати нам у Тибет. В Інтернеті вона знаходить прогнози для всіх найбільших гір Гімалаїв. Шиша-Пангма височіє осторонь, тому про неї інформації немає, доведеться орієнтуватися за Еверестом. Синоптики прогнозують погоду на вісім днів, а дані поновлюють щодня.
Tuesday, April 22nd, 2025 08:24
Старенький будиночок на сваях, що стояв на березі океану, освітлювало палаюче полуденне Сонце. Старий посьорбував бридке пиво, яке він сам варив з фруктів, та відганяв мух. Більше в цьому місті робити не було чого. Тільки зловити в океані пару рибін, щоб поїсти самому та нагодувати котів, та, іноді, поставити чергову діжку бражки з суміші ананасового та бананового соків.
А ще він слідкував за дзвониками Поклику. Дзвоники різного розміру висіли на стовпчиках, закопаних на самому березі, та ліниво гойдались від хвиль та вітру. Вони були різного розміру, тому ніколи не дзеленчали одночасно. Одночасно вони задзвенять тільки в один день. Коли прокинеться Той, Що Спить.
Сонце ледь схилилось на захід, коли над океаном прошелестів тихий зойк, начебто всі істоти Тихого океану одночасно видохнули з відчуттям неймовірного жаху, а потім задзвеніли дзвоники. Одночасно. Раз, другий, третій... Поклик!( Read more... )
А ще він слідкував за дзвониками Поклику. Дзвоники різного розміру висіли на стовпчиках, закопаних на самому березі, та ліниво гойдались від хвиль та вітру. Вони були різного розміру, тому ніколи не дзеленчали одночасно. Одночасно вони задзвенять тільки в один день. Коли прокинеться Той, Що Спить.
Сонце ледь схилилось на захід, коли над океаном прошелестів тихий зойк, начебто всі істоти Тихого океану одночасно видохнули з відчуттям неймовірного жаху, а потім задзвеніли дзвоники. Одночасно. Раз, другий, третій... Поклик!( Read more... )
Теги:
Monday, April 21st, 2025 20:19
С наступлением теплой погоды, можно переходить и на легкую, летнюю обувь. ( Read more... )
Теги:
Monday, April 21st, 2025 18:26
...Фирма делает чипы. Целенаправленно для искусственного интеллекта и машинного обучения. Но какие нейронные сетки на наших чипах можно гонять, и с какой эффективностью? А вот вам рисунок. По горизонтали количество обрабатываемых изображений в секунду. По вертикали точность распознавания. Точность получается повыше, если модель работает в плавающей точке FP32, и пониже, если она квантована в целые числа INT8.
Подробнее на сайте: https://sima.ai/model-browser/
Подробнее на сайте: https://sima.ai/model-browser/
Теги:
Tuesday, April 22nd, 2025 02:34
https://zmey-gadukin.livejournal.com/267128.html
або
https://zmey-gadukin-feed.dreamwidth.org/137114.html
Истина.
Пасха уже началась, а окна мы конечно не мыли. Правда кому нужно мыть те окна, если они и так забиты досками?
Однако Пасха у меня началась ещё в четверг. В три часа ночи.
В два часа закончилось мое дежурство и меня сменили. Только прилёг, решил ещё заглянуть в ЖЖ, как прискакал головный сержант с неким командиром неведомомого мне подразделения.
Спите? Ага, раз не спите то сегодня чистый четверг, а значит баня будет с утра. Вот прям сейчас встали и пошли топить баню.
А баня у нас и правда есть, только топят ее те, кому оно надо. Но...праздник всё таки. А нам совсем несложно.
Нарезав задач, головный выгрузил из пикапа пакеты, которые подозрительно и предательски звякнули, и захватив товарища умотал. Пообещав первую партию на мытие уже к шести.
Ну а нам то что? Воды натаскали, дрова уже подготовлены, топи и радуйся.
К шести утра баня была готова, пакеты распотрошены, стол накрыт.
И начали прибывать гости. Первыми прибыли отцы-командиры, быстро попарились, хлопнули "втихаря" по соточке, загрызли огурцом и на том и отбыли.
И пошло поехало.
Сержант все правильно сделал, дав каждой группе по часу времени. Что бы не создавать толпу и что бы все успели. Народ приезжал, вываливал на стол гостинцы, быстро мылся, ел, пил и отбывал.
К трем часам дня я уже был в таком состоянии, что валился с ног от бессонницы, еды, пития и гвалта. Зато весело. Прям получился на тоящий праздник.
Волонтеры наши - лучшие люди в мире. Чего только не передали на Пасху.
Огурчики и помидорчики домашние соленые, кислые, бочковые. Баклажаны маринованные. Банку трёх литровую белых грибов карпатских. Домашнего сала два вида. Колбасы какой то тоже домашней. Я ее так и не попробовал. Понятно, что куличей разных. Пирожков ящика три только нам завезли.И ещё всякого разного.
Но! Но самый для меня был смак - это десять(!) двух литровых контейнеров с холодцом. Причем именно таким, как я люблю - что бы прозрачный был и без дикого количества жира сверху. Понятно, что это на всех передали, но один контейнер я по крысиному заныкал у нас на хате.
В общем, народ ехал до позднего вечера, хотя я уже передал бразды правления другим мужикам, и завалился на пару часов поспать.
Ну а в пятницу...в пятницу как раз и пришлось наводить порядки, собирать мусор, перемывать кучу посуды, которая внезапно у нас появилась.
Заодно решили сделать ревизию и навести порядок во дворе и подсобных помещениях. Привели в норму продовольственный "склад" . В общем, потрудились на славу и во имя. Сегодня только замели и полы помыли.
Лежим балдеем. Уже праздник, благодатный огонь сошел.
Главное что бы твари российские не потревожил . А то обещают они пасхальное перемирие. Ага. Плавали, знаем.
Кому сколько не жалко
Приват: 4731 2106 4533 1862
PayPal: skavron.s@gmail.com
або
https://zmey-gadukin-feed.dreamwidth.org/137114.html
Истина.
Пасха уже началась, а окна мы конечно не мыли. Правда кому нужно мыть те окна, если они и так забиты досками?
Однако Пасха у меня началась ещё в четверг. В три часа ночи.
В два часа закончилось мое дежурство и меня сменили. Только прилёг, решил ещё заглянуть в ЖЖ, как прискакал головный сержант с неким командиром неведомомого мне подразделения.
Спите? Ага, раз не спите то сегодня чистый четверг, а значит баня будет с утра. Вот прям сейчас встали и пошли топить баню.
А баня у нас и правда есть, только топят ее те, кому оно надо. Но...праздник всё таки. А нам совсем несложно.
Нарезав задач, головный выгрузил из пикапа пакеты, которые подозрительно и предательски звякнули, и захватив товарища умотал. Пообещав первую партию на мытие уже к шести.
Ну а нам то что? Воды натаскали, дрова уже подготовлены, топи и радуйся.
К шести утра баня была готова, пакеты распотрошены, стол накрыт.
И начали прибывать гости. Первыми прибыли отцы-командиры, быстро попарились, хлопнули "втихаря" по соточке, загрызли огурцом и на том и отбыли.
И пошло поехало.
Сержант все правильно сделал, дав каждой группе по часу времени. Что бы не создавать толпу и что бы все успели. Народ приезжал, вываливал на стол гостинцы, быстро мылся, ел, пил и отбывал.
К трем часам дня я уже был в таком состоянии, что валился с ног от бессонницы, еды, пития и гвалта. Зато весело. Прям получился на тоящий праздник.
Волонтеры наши - лучшие люди в мире. Чего только не передали на Пасху.
Огурчики и помидорчики домашние соленые, кислые, бочковые. Баклажаны маринованные. Банку трёх литровую белых грибов карпатских. Домашнего сала два вида. Колбасы какой то тоже домашней. Я ее так и не попробовал. Понятно, что куличей разных. Пирожков ящика три только нам завезли.И ещё всякого разного.
Но! Но самый для меня был смак - это десять(!) двух литровых контейнеров с холодцом. Причем именно таким, как я люблю - что бы прозрачный был и без дикого количества жира сверху. Понятно, что это на всех передали, но один контейнер я по крысиному заныкал у нас на хате.
В общем, народ ехал до позднего вечера, хотя я уже передал бразды правления другим мужикам, и завалился на пару часов поспать.
Ну а в пятницу...в пятницу как раз и пришлось наводить порядки, собирать мусор, перемывать кучу посуды, которая внезапно у нас появилась.
Заодно решили сделать ревизию и навести порядок во дворе и подсобных помещениях. Привели в норму продовольственный "склад" . В общем, потрудились на славу и во имя. Сегодня только замели и полы помыли.
Лежим балдеем. Уже праздник, благодатный огонь сошел.
Главное что бы твари российские не потревожил . А то обещают они пасхальное перемирие. Ага. Плавали, знаем.
Кому сколько не жалко
Приват: 4731 2106 4533 1862
PayPal: skavron.s@gmail.com
Tuesday, April 22nd, 2025 02:03
Пора наконец сказать громко и отчётливо: Российская Федерация как независимое государство практически с самого начала своего существования разжигала войны, терроризировала и ослабляла сопредельные государства и не гнушалась даже осуществлением крупных терактов, сопровождавшимися большим количеством жертв в собственной стране для достижения сомнительных политических целей. То есть Российская Федерация суть государство-террорист.
https://mysliwiec.dreamwidth.org/2890571.html
https://mysliwiec.dreamwidth.org/2890571.html
Tuesday, April 22nd, 2025 01:10
Оформлював активи на близьких осіб: судитимуть колишнього митника, викритого у незаконному збагаченні на 12 млн грн, - ДБР. ФОТО
- https://censor.net/ua/p3547934
Поставили неякісних аптечок на понад 18 млн грн: завершено розслідування щодо посадовців в/ч та приватних підприємців
- https://censor.net/ua/n3547905
Готувала удари по аеродромах ЗСУ на заході України: затримано агентку ГРУ, - СБУ. ФОТОрепортаж
- https://censor.net/ua/p3547907
Став "сенатором" в окупованому Криму: повідомлено про підозру ексвійськовому ЗСУ Німченку
- https://censor.net/ua/n3547916
- https://censor.net/ua/p3547934
Поставили неякісних аптечок на понад 18 млн грн: завершено розслідування щодо посадовців в/ч та приватних підприємців
- https://censor.net/ua/n3547905
Готувала удари по аеродромах ЗСУ на заході України: затримано агентку ГРУ, - СБУ. ФОТОрепортаж
- https://censor.net/ua/p3547907
Став "сенатором" в окупованому Криму: повідомлено про підозру ексвійськовому ЗСУ Німченку
- https://censor.net/ua/n3547916
Tuesday, April 22nd, 2025 00:44
За последний год-полтора из украинских авторов я кое-что прочитала - больше чем за все предыдущие годы, наверное. Триггерные темы стараюсь обходить стороной, и так тошно.
Попробую пересчитать на пальцах.
Из фэнтези мне зашли Павло Дерев'янко(трилогия, законченная, первая книга милота, далее немилота, совсем немилота и не все выжили), Ірина Грабовська(трилогия, законченная, милота- депрессняк-милота-депрессняк, не все выжили, более женская фэнтези, но не сопельки в сахаре). Тараторіна - фэнтези + детектив, славная нечисть, милота (если ггероя загрыз его коллега, это все ещё милота же, и не повод отлынивать от работы) глобальная эпическая интрига мне не оч, но атмосфера прелесть.
Матолінець и Довгопол не оч, но возможно попробую другие книги, вроде потенциал был, но что-то пошло не так. Корній - просто не понравилось.
Из фантастики Кідрук, прекрасный зануда, но товарищ написал талмуд на 1000+ страниц и скромно сказал, что это только завязка. Немного утомительно из-за объема, но интересно, жду продолжения (автор может сто страниц фантазировать как злобный вирус встроился в ДНК, а ты читаешь открыв рот как детективу). Он же отвечает за городскую фэнтези и авиакатастрофы, там целая пачка романов и все, что прочитала, вполне приличные. Ещё из фантастики Козлов, несколько перехвален, по отзывам было прям вау, а оно тормозуха ещё та, но перспективен, если отточить, бо читатель все-таки не обязан читать под веществами. Павлюк мистика+детектив, что-то ещё осталось на потом почитать, вернусь, Кокотюха детективы - товарищ жутко плодовит, прочитала всего несколько, не очень разделяю любовь к ретро, а так норм, если надо что-то незамысловатое и антураж все в шляпах. Роздобудько - може не угадала, читала один детектив в стиле комедийного ретро, мне такое не особо, но можно посмотреть, что ещё есть. Сем'янків - хороший триллер про нечистоплотного патологоанатома, но знаю только один единственный. Прочитала, не отрывая руки от лица, один любовный роман Гурницькой, вот то кринжатина высшей категории. Кузнецова - не знаю что это за жанр, отвлеченная проза, один прочитала один в планах, хотя не мое. Дашвар отвечает за социалочку и пороки общества. Неровная, но плодовитая. Есть удачные вещи, очень затягивающие, есть не очень удачные, есть такое, что сразу бросила, брр, что-то ещё попробую почитать если руки дойдут.
Попробую пересчитать на пальцах.
Из фэнтези мне зашли Павло Дерев'янко(трилогия, законченная, первая книга милота, далее немилота, совсем немилота и не все выжили), Ірина Грабовська(трилогия, законченная, милота- депрессняк-милота-депрессняк, не все выжили, более женская фэнтези, но не сопельки в сахаре). Тараторіна - фэнтези + детектив, славная нечисть, милота (если ггероя загрыз его коллега, это все ещё милота же, и не повод отлынивать от работы) глобальная эпическая интрига мне не оч, но атмосфера прелесть.
Матолінець и Довгопол не оч, но возможно попробую другие книги, вроде потенциал был, но что-то пошло не так. Корній - просто не понравилось.
Из фантастики Кідрук, прекрасный зануда, но товарищ написал талмуд на 1000+ страниц и скромно сказал, что это только завязка. Немного утомительно из-за объема, но интересно, жду продолжения (автор может сто страниц фантазировать как злобный вирус встроился в ДНК, а ты читаешь открыв рот как детективу). Он же отвечает за городскую фэнтези и авиакатастрофы, там целая пачка романов и все, что прочитала, вполне приличные. Ещё из фантастики Козлов, несколько перехвален, по отзывам было прям вау, а оно тормозуха ещё та, но перспективен, если отточить, бо читатель все-таки не обязан читать под веществами. Павлюк мистика+детектив, что-то ещё осталось на потом почитать, вернусь, Кокотюха детективы - товарищ жутко плодовит, прочитала всего несколько, не очень разделяю любовь к ретро, а так норм, если надо что-то незамысловатое и антураж все в шляпах. Роздобудько - може не угадала, читала один детектив в стиле комедийного ретро, мне такое не особо, но можно посмотреть, что ещё есть. Сем'янків - хороший триллер про нечистоплотного патологоанатома, но знаю только один единственный. Прочитала, не отрывая руки от лица, один любовный роман Гурницькой, вот то кринжатина высшей категории. Кузнецова - не знаю что это за жанр, отвлеченная проза, один прочитала один в планах, хотя не мое. Дашвар отвечает за социалочку и пороки общества. Неровная, но плодовитая. Есть удачные вещи, очень затягивающие, есть не очень удачные, есть такое, что сразу бросила, брр, что-то ещё попробую почитать если руки дойдут.
Tuesday, April 22nd, 2025 00:15
Вже наприкінці дня:
- Даня, якщо ти візьмеш цю цукерку, то завтра жодної не дам.
Не подіяло.
- Що тобі найбільше сподобалось в сьогоднішньому дні?
- Цукерки.
:)
- Даня, якщо ти візьмеш цю цукерку, то завтра жодної не дам.
Не подіяло.
- Що тобі найбільше сподобалось в сьогоднішньому дні?
- Цукерки.
:)
Monday, April 21st, 2025 23:33
Для мене "Чар Мароко" — це не стільки про Мароко, скільки про саму Софію. Захоплює її погляд на світ — сміливий, відкритий, жіночий, вдумливий, уважний.
Вона бачить більше, ніж просто пейзажі чи побут — вона відчуває, проживає, вбирає в себе іншу культуру, з величезною повагою і розумінням.
Це подорож українки з вільним духом і добрим французьким смаком до пригод.
Зараз читаю далі, про Китай.
Вона бачить більше, ніж просто пейзажі чи побут — вона відчуває, проживає, вбирає в себе іншу культуру, з величезною повагою і розумінням.
Це подорож українки з вільним духом і добрим французьким смаком до пригод.
Зараз читаю далі, про Китай.
Теги: