Grammar Glamour

https://youtu.be/4FV28mTkgfY


Французькою --- https://youtu.be/TdK9BFuof08

https://youtu.be/6zvjX7opH2c

Тут змішані 4 вірша Т.Г. Шевченка:

"Минають дні, минають ночі",
"мені однаково",
"То так і я тепер пишу",
"Думи мої, думи мої, Ви мої єдині..."

*

Минають дні, минають ночі,
Минає літо, шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...

Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині
- Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими,
І, неоплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу
- Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій - не своїй землі.
I не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: - Молись.
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись.
- Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.

То так і я тепер пишу:
Папір тілько, чорнило трачу...
А перш! Єй-богу, не брешу!
Згадаю що чи що набачу,
То так утну, що аж заплачу.
І ніби сам перелечу
Хоч на годину на Вкраїну,
На неї гляну, подивлюсь,

Думи мої, думи мої,
Ви мої єдині,
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині.
Прилітайте, сизокрилі
Мої голуб'ята,
Із-за Дніпра широкого
У степ погуляти
З киргизами убогими.
Вони вже убогі,
Уже голі... Та на волі
Ще моляться богу.
Прилітайте ж, мої любі,
Тихими речами
Привітаю вас, як діток,
І заплачу з вами.

- Мы все учились по-немногу
Чему-нибудь и как-нибудь

- Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя

https://youtu.be/-MiJ_S14NVc

--- https://miyklas.com.ua/p/ukrainska-mova/5-klas/fonetika-grafika-orfoepiia-orfografiia-14565/pravila-vzhivannia-apostrofa-39782/re-f34a7e38-2a19-487f-a825-a3aad52fa322 ---


Апостроф пишемо перед буквами я, ю, є, ї:

Після букв, що позначають губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф]: б’ю, п’ятниця, в’юн, м’ясо, Стеф’юк.
Після букви р, що позначає твердий приголосний [р]: пір’я, подвір’я.
Після букви к у слові Лук’ян та похідних від нього: Лук’янівка, Лук’янович тощо.
Після префіксів, що закінчуються твердим приголосним, перед наступними я, ю, є, ї: під’їзд, між’яр’я.
Після першої частини складних слів, яка закінчується твердим приголосним: дит’ясла, Мін’юст.


Апостроф НЕ пишемо перед буквами я, ю, є, ї:

Після букв, що позначають губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними є інша буква на позначення приголосного, крім р: свято, морквяний, тьмяний, АЛЕ торф’яний, черв’як, арф’яр.
Після букви р, що позначає м’який приголосний [р']: ряска, буря, рядно.


Букви я, ю, є, ї після апострофа позначають два звуки — [йа], [йу], [йе], [йі]: в’юн [вйун].

Для кращого засвоєння правил склали так звані мнемонічні фрази (вислови для запам’ятовування). Існує така фраза й для апострофа: МаВПа БуФ. Саме після цих букв пишемо апостроф.