06 06

[grammar_glamour]

Ною, уже потоп, де тепер твій ковчег?
Села ідуть на дно, швидко так і без черг.
Села тепер мовчать, в них повен рот води.
Ною, де твій ковчег? Швидко пливи туди!

Знову тремтить рука, серце - морським вузлом.
Звідки на цій землі виросло таке зло?
Хто його посадив? Хто його поливав?
Хата чиясь плотом споминів попливла.

Буде тепер, як сом, буде тепер, як сон,
Битися у воді серця старий клаксон.
І в зоопарк на дні не продадуть квитка.
Там тепер вихідні. В Ноя тремтить рука...


Світлана Павленко