https://www.facebook.com/svetlanaroyz/posts/pfbid0vm6zASQN6YJBKeH1g57zewAXUExYHrpMAgiFyU6Bq4ND48mPypHpaLVUHJo5FeiUl
Світлана Ройз
Кілька моментів тижня.
☀️ Цього тижня ми були з батьками в лікарні. Тато каже лікарці: Знаєте, у нас же вже вік такий.
Лікарка Софія: Вік - це не діагноз. Вам лише 77 років.
Тато: Зазвичай лікарі кажуть -подивіться у паспорт.
Мені захотілося розцілувати лікарку. Бо батьки після цього "лише 77" навіть почали усміхатись.
☀️ Сіла в таксі їхати в село. Водій дивиться на мене: Якщо ви палите айкос - у мене можна.
Кажу: Я не палю. А що, видно, що потрібно?
Він засміявся і поставив музику. Щось дуже спокійне, релаксне. Дивлюсь на панель - що звучить. А це пісня «Сигарета після сексу». Усміхнулась: ого, смак у водія.
Їхати довго. Я слухала музику, дивилась на сніг, розслабилась і трохи відпочила. Приїхала додому, поставила цю ж пісню. А вдома чомусь вона здалась дивною і якоюсь попсовою
(Мені в коментарях підказали, що це назва гурту)
☀️ Ми зустрілись у місті з братом. Я десь загубила рукавиці, змерзла, довго йшла по морозу. Він подивився на мене: Рукавички потрібні? Я сьогодні купив. І подарував мені. У мене довгі пальці - його рукавички якраз ідеально впору.
☀️ Підлітки - це дуже мило: «Мама, у тебе сьогодні гарний макіяж. Ти красуня. Але давай я тобі додам консилер під очі. Коли не видно синців, образ набагато кращий». Вона вже навчилась тактовності й більше не називає мене «мама панда».
☀️ Перші покупки нового року: прозора годівничка на вікно, яка ніяк не хоче кріпитись.
І «котожама» - теплий светр з кишенькою для котів і маленьких песиків. Купила, щоб під час тривоги кішка була під контролем. Шира не в захваті. Але ми з донькою по черзі носимо котожаму, заманюємо її туди. Щоб самим об неї грітися. Покажу котожаму на фото в коментарях
☀️ Син учора топив пічку. Булер’ян з’явився у нас вже під час війни. Посеред світлої кімнати він виглядає грубим одороблом. Але всі ці воєнні роки взимку саме він нас рятував. Учора навколо нього всі сиділи - зігрівались. Дрова потріскують ритмічно, як серцебиття, а у віконечку - червоний вогник. Я думала, що недолюблюю, як виглядає пічка, але коли потрібно, саме вона стає теплим серцем дому.
☀️ Тиждень минув у майже однакових повідомленнях і питаннях, напевно, як і у всіх:
ти як? ви як? світло є? тепло? може, до нас? потрібно щось привезти?
І в такій нереальній красі за вікном.
Я пригадувала мультфільм «Феї», який ми дивились, коли донька була маленькою: як зимові феї допомагали феям літнім і кригою огортали зелені дерева в літній частині країни, щоб зберегти їх від морозу.
Іноді здається, що ми закрижанілі. Але саме в холодні часи так видно, скільки всередині нас тепла.
Нам всім його точно вистачить.
Обіймаю, Родино ❤️ як хочу Перемоги!
Світлана Ройз
Кілька моментів тижня.
☀️ Цього тижня ми були з батьками в лікарні. Тато каже лікарці: Знаєте, у нас же вже вік такий.
Лікарка Софія: Вік - це не діагноз. Вам лише 77 років.
Тато: Зазвичай лікарі кажуть -подивіться у паспорт.
Мені захотілося розцілувати лікарку. Бо батьки після цього "лише 77" навіть почали усміхатись.
☀️ Сіла в таксі їхати в село. Водій дивиться на мене: Якщо ви палите айкос - у мене можна.
Кажу: Я не палю. А що, видно, що потрібно?
Він засміявся і поставив музику. Щось дуже спокійне, релаксне. Дивлюсь на панель - що звучить. А це пісня «Сигарета після сексу». Усміхнулась: ого, смак у водія.
Їхати довго. Я слухала музику, дивилась на сніг, розслабилась і трохи відпочила. Приїхала додому, поставила цю ж пісню. А вдома чомусь вона здалась дивною і якоюсь попсовою
(Мені в коментарях підказали, що це назва гурту)
☀️ Ми зустрілись у місті з братом. Я десь загубила рукавиці, змерзла, довго йшла по морозу. Він подивився на мене: Рукавички потрібні? Я сьогодні купив. І подарував мені. У мене довгі пальці - його рукавички якраз ідеально впору.
☀️ Підлітки - це дуже мило: «Мама, у тебе сьогодні гарний макіяж. Ти красуня. Але давай я тобі додам консилер під очі. Коли не видно синців, образ набагато кращий». Вона вже навчилась тактовності й більше не називає мене «мама панда».
☀️ Перші покупки нового року: прозора годівничка на вікно, яка ніяк не хоче кріпитись.
І «котожама» - теплий светр з кишенькою для котів і маленьких песиків. Купила, щоб під час тривоги кішка була під контролем. Шира не в захваті. Але ми з донькою по черзі носимо котожаму, заманюємо її туди. Щоб самим об неї грітися. Покажу котожаму на фото в коментарях
☀️ Син учора топив пічку. Булер’ян з’явився у нас вже під час війни. Посеред світлої кімнати він виглядає грубим одороблом. Але всі ці воєнні роки взимку саме він нас рятував. Учора навколо нього всі сиділи - зігрівались. Дрова потріскують ритмічно, як серцебиття, а у віконечку - червоний вогник. Я думала, що недолюблюю, як виглядає пічка, але коли потрібно, саме вона стає теплим серцем дому.
☀️ Тиждень минув у майже однакових повідомленнях і питаннях, напевно, як і у всіх:
ти як? ви як? світло є? тепло? може, до нас? потрібно щось привезти?
І в такій нереальній красі за вікном.
Я пригадувала мультфільм «Феї», який ми дивились, коли донька була маленькою: як зимові феї допомагали феям літнім і кригою огортали зелені дерева в літній частині країни, щоб зберегти їх від морозу.
Іноді здається, що ми закрижанілі. Але саме в холодні часи так видно, скільки всередині нас тепла.
Нам всім його точно вистачить.
Обіймаю, Родино ❤️ як хочу Перемоги!